Дорунтіна Баліу
ПРИШТИНА – Китайські інвестиції набирають популярності в Європі, але Пекін впроваджує вплив на Балканах через освіту, стипендії та обміни.
Про це розповідає Хмельницький Онлайн
Китай пропонує безкоштовне навчання, стипендії та доступ до університетів, що швидко розвиваються, привертаючи увагу молоді. Багато студентів активно діляться своїм досвідом навчання в Китаї у соціальних мережах, залучаючи нових підписників та формуючи позитивний імідж Китаю.
«Я подала заявку [на курс китайської мови] з цікавості, тому що це була нова мова, якої я ніколи раніше не вивчала, – розповіла 24-річна Ера Керная з Албанії, яка навчається в Куньмінському університеті. – Раніше я вважала Китай закритою комуністичною країною, але тепер моя думка змінилася», – зазначила вона.
Китай, відомий своїми інфраструктурними проєктами та кредитами, також використовує освіту як спосіб формування позитивного сприйняття серед молоді. За даними опитувань, молоді люди відкритіші до розуміння Китаю як доброзичливої держави.
«Я хотіла змінити уявлення албанців про Китай і закликала їх не вірити всьому, що бачать», – додала Керная, яка веде TikTok про своє життя в Китаї з понад 8 тисячами підписників.
Аналітики стверджують, що ці програми мають на меті створення мережі підтримки та формування позитивних наративів про Китай серед молоді. Це може сприяти формуванню аудиторії, більш сприйнятливої до розширення китайського впливу в регіоні.
Пекін зацікавлений у тому, щоб залучити до Китаю якомога більше іноземних студентів і вчених
Експерт Стефан Владисавлєв зазначив, що «Пекін прагне позиціонувати себе як постачальника розвитку, а його присутність в Європі є важливим аспектом глобальної стратегії».
Вплив освіти на молоді покоління
Досвід Кернаї відображає широку тенденцію на Балканах, де освітні можливості в Китаї викликають інтерес у країнах, як Албанія та Косово, які зазвичай мають прозахідну орієнтацію.
Сербія, як найближчий партнер Китаю, має три Інститути Конфуція та активно сприяє вивченню китайської мови. Кількість учасників програм зросла з кількох десятків до сотень щороку.
Якщо Китай має плацдарм на Західних Балканах, він має його і в Європі
Владисавлєв підкреслює, що «якщо Китай має плацдарм на Західних Балканах, він має його і в Європі». Освітні програми, які пропонуються Китаєм, стають важливим інструментом для розширення впливу в регіоні.
Інститут Конфуція в Албанії, де навчалася Керная, є відомим закладом, що сприяє освітньому обміну. Він також пропонує стипендії та допомогу в подачі заявок до китайських університетів.
На Західних Балканах, окрім Косова, Інститути Конфуція активно працюють, проте їх діяльність викликає побоювання в Європі через питання академічної свободи.
Китай бере приклад з країни, яка найкраще використовує м’яку силу: США
Експерти вважають, що діяльність Китаю в регіоні нагадує підходи, запозичені з США, що демонструє, як Китай використовує м’яку силу для просування своїх інтересів.
Програми стажувань і стипендій
Освітня діяльність Китаю на Балканах охоплює різноманітні програми, включаючи стипендії та міжуніверситетські угоди. Проте, через відсутність публічної статистики, важко оцінити кількість студентів, які навчаються в Китаї.
Дослідження показують, що албанські студенти активно з’являються в китайських медіа і позитивно оцінюють свій досвід навчання. Тим часом, в Косові, незважаючи на відсутність офіційних курсів, також є студенти, які діляться своїм досвідом навчання в Китаї.
Студентка з Косова Влера Келменді, яка навчалася в Китаї, підтверджує, що її досвід був дуже позитивним, і вона активно ділиться ним у соціальних мережах.
Керная та інші студенти з Північної Македонії також ведуть свої канали в TikTok, де діляться життям у Китаї, що сприяє формуванню позитивного іміджу країни серед своїх співвітчизників.
У Боснії та Герцеговині також активно розвиваються програми обміну студентами, забезпечуючи можливості для навчання в китайських університетах.
Коли ми приїхали, це було трохи культурним шоком, тому що все було зовсім іншим
Студентка Ана Ясаревич з Боснії зазначила, що її досвід навчання в Китаї був незабутнім, і вона планує продовжити освіту там.
До цього репортажу долучилися журналісти Балканської служби Радіо Свобода Міла Манойлович, Марія Августинович-Стояк і Петар Клінчарський