Головна Новини Хмельничани щонайменше втричі частіше почали застрягати у ліфтах: як із цим ладнають

Хмельничани щонайменше втричі частіше почали застрягати у ліфтах: як із цим ладнають

by Max

Розповідаємо про роботу підйомників у період погодинних відключень і про те, куди звертатись, якщо застрягли у ліфті.

Під час погодинних відключень електроенергії хмельничани стали частіше застрягати в ліфтах. У червні зафіксували 1756 таких звернень. Це майже втричі більше, аніж тоді, коли ситуація з електрикою була стабільна, розповів сайту «Є» головний інженер державного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Хмельницькліфт» Федір Ковальчук.

Утім, слід зауважити, що кількість випадків, коли пасажири тимчасово ставали «заручниками» підйомника, насправді ще більша. Адже окрім «Хмельницькліфт» у місті є також низка приватних компаній, які надають послуги з обслуговування ліфтів й так само отримують відповідні звернення. Серед них – компанії «Хмельницькліфткомплект», «Геркон», «Смартліфт», «Проскурівліфт», «Віп контроль», «Будфаворит».

«Хмельницькліфт» обслуговує 1200 ліфтів міста – приблизно третину від загальної кількості. Якщо раніше до диспетчерської служби цього підприємства надходило близько 20 звернень на день, то нині – близько шести десятків. 

«Максимально за добу у червні у нас було 103 звернення. Найчастіше випадки трапляються ввечері – у період, коли люди йдуть з роботи додому. Але цікаво, що застрягають не рівно о 18:00 або 21:00, а на умовні 10-20 хвилин пізніше, або на 10-20 хвилин раніше. Тобто тоді, коли графіки або ще не мали бути задіяні, або тоді, коли вже мали бути задіяні», – каже головний інженер підприємства.

«Аварійні проїжджають за день і 100, і 120 кілометрів»

У Хмельницькому є дві машини аварійної служби підприємства «Хмельницькліфт». Диспетчери приймають виклики цілодобово. За словами Федора Ковальчука, люди у кабінах підйомника одночасно чекають на визволення у різних куточках міста.

Час очікування може займати до однієї години. Найменше, дивиться у звіт головний інженер, було 10 хвилин, а от максимум, через велику кількість звернень, – близько двох годин. 

«За червень було 1020 звільнень. Під час такої кількості буває, що машини проїжджають за день і 100, і 120 кілометрів. Географія буває широка. Наприклад, ось 6-та година вечора, період відключень. Від 18:10 до 18:55 відразу було 14 звільнень. Від вулиці Трембовецької (поблизу залізничного вокзалу – прим.) до Північної (Гречани – прим.), потім проспект Миру, далі Прибузька, Проскурівського Підпілля, Чорновола… Звідти туди 10 кілометрів. Тому так і росте і кілометраж, і час очікування», – каже Федір Ковальчук.

Також він зауважує, якщо випадки застрягання у кабіні підйомника трапились на одній вулиці приблизно у однаковий період, аби не втрачати час, аварійна рухається за адресами почергово: «До прикладу, якщо маємо звернення від будинків №7, №3,№45, то спочатку буде №3, потім №7, а далі №45», – пояснює головний інженер «Хмельницькліфт».

За словами пана Федора, буває, що аварійні виїжджають на виклики вже після настання комендантської години. Фото: автора

Як робота ліфтів залежить від інтернет-мережі

Практично усі ліфти зони відповідальності підприємства «Хмельницькліфт» диспетчеризовані. «А ті що ні, їх можна на пальцях двох рук порахувати», – стверджує пан Федір. 

За його словами, завдяки диспетчеризації можна повністю контролювати роботу ліфта. Зокрема, і встановити зв’язок з пасажирами, які застрягли всередині. Але це лише за умови, що є інтернет-з’єднання: не тільки у диспетчерів, а й у будинку, де зупинився ліфт.

«Коли ліфти диспетчеризовані, це означає, що із ними є зв’язок і є контроль. Ми бачимо, чи є напруга, відкриті двері чи закриті, є пасажири у кабіні чи ні, можемо із ними зв’язатись. І є управління. Але проблема у тому, що диспетчеризація функціонує завдяки інтернету. Інтернет – дійсно найкращий варіант. Можна оперувати великим масивом даних. Коли у нас вимикають світло, ми використовуємо генератори. Система продовжує працювати. Але річ у тім, що інтернет ще й повинен бути на тому будинку, де ліфт. А там нема. Відповідно немає зв’язку із ліфтом в будинку. З’явилась напруга – з’явився інтернет. І тоді вже можна включити-переключити», – зазначає представник «Хмельницькліфту».

Диспетчери відслідковують ситуацію щодо роботи ліфтів за допомогою спеціальної програми. Однак для неї потрібне інтернет-з’єднання: не лише у диспетчерів, а й у будинку, де є ліфт. Фото: автора

Що робити, якщо застрягли у ліфті

У представництві «Хмельницькліфт» радять мінімізувати кількість поїздок у ліфтах, поки ситуація з подачею електроенергії нестабільна. Разом із тим, якщо є потреба у користуванні підйомників, для «підстраховки» варто дізнатися номер аварійно-рятувальної служби того підприємства, яке обслуговує ваш будинок. Хай він буде записаний у телефоні.

Дізнатися номер телефону аварійно-рятувальної служби можна в управляючій компанії або в голови ОСББ. Нагадаємо, що у Хмельницькому також працює служба життєдіяльності міста 1580. Туди також можна звернутися.

Якщо ви стали «заручником» ліфта, ось що потрібно і не потрібно робити:

  • Не панікуйте. Не натискайте усі кнопки і не намагайтеся самі відкрити двері ліфта;
  • Скористайтеся кнопкою виклику диспетчера або ж телефоном аварійно-ліфтової служби. Якщо не вдалося – телефонуйте 101;
  • У разі відсутності зв’язку – зверніться за допомогою до мешканців будинку, які можуть викликати відповідну службу;
  • Після приїзду аварійно-рятувальної служби уважно слухайте та виконуйте всі вказівки рятувальників.

Телефони аварійно-рятувальної служби підприємства «Хмельницькліфт»: для Хмельницького й області

  • 0800-50-40-86;
  • 093-639-95-41;
  • 79-55-86;
  • 61-90-92;
  • 66-41-80;
  • 66-41-31;
  • 70-80-44;
  • 15-86.

Зазначимо, що служба “Хмельницькліфт” виїжджає на виклики виключно у ті будинки, з якими у них підписаний договір про надання послуг. 

Читайте також: Енергоатом витратить 1,5 мільйона гривень, щоб дізнатися, як будівництво нових блоків Хмельницької АЕС повпливає на тварин

Читати ще

Новинарне агентство “Хмельницький Online”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

Головне

Останні новини