Reuters
1 лютого Китай зажадав, щоб Україна негайно виключила більше десятка китайських компаній зі списку фірм, визначених як «міжнародні спонсори війни», заявивши, що хоче, аби Київ «усунув негативний вплив».
Ці зауваження прозвучали після того, як агентство Reuters повідомило, що минулого місяця посол Китаю в Києві сказав високопоставленим українським урядовцям, що включення компаній до списку може зашкодити двостороннім зв’язкам.
«Китай рішуче виступає проти включення китайських підприємств у відповідний список і вимагає від України негайно виправити свої помилки та усунути негативні наслідки», – заявив Reuters речник МЗС Китаю після публікації звіту. Він не уточнив, якими можуть бути ці наслідки.
Тісні зв’язки з Москвою
Пекін має тісні зв’язки з Москвою і утримується від критики вторгнення Росії в Україну, але також заявив, що суверенітет і територіальну цілісність усіх країн необхідно поважати.
Він запропонував допомогу як посередника у війні.
Китай рішуче виступає проти включення китайських підприємств у відповідний список
Україна зарахувала 48 компаній у всьому світі, враховуючи 14 з Китаю, як «міжнародних спонсорів війни», бізнес-діяльність яких, за даними Києва, опосередковано допомагає або сприяє військовим зусиллям Росії.
«Посол сказав, що все це (ситуація з чорним списком) може негативно вплинути на наші відносини», – сказало одне з двох високопоставлених українських джерел, які говорили Reuters про зустріч.
Джерело додало, що Китай не ставив Україні жодних умов, а просто висловив свою точку зору щодо списку.
Друге джерело припустило, що Пекін може пов’язати це із закупівлею Китаєм українського зерна.
До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Китай був найбільшим торговельним партнером України та залишається важливим споживачем українського зерна, соняшникової олії та залізної руди.
«Чорний список», який не має юридичних наслідків для компаній, які він включає, суперечить тому, що він описує як широку співпрацю між китайськими та російськими компаніями в секторах, враховуючи нафту та газ, головні джерела доходу для Москви.
У списку представлені китайські енергетичні гіганти China National Petroleum Corporation (CNPC), China Petrochemical Corporation (Sinopec Group) і China National Offshore Oil Corporation (CNOOC).
Sinopec і CNOOC не відразу відповіли на запити про коментарі. У CNPC заявили, що цей список не є новим.
«Репутаційний інструмент»
Національне агентство з питань запобігання корупції описує чорний список як «потужний репутаційний інструмент для досягнення доброзичливості елементів глобальних ланцюгів поставок і виходу міжнародного бізнесу з Росії».
Незважаючи на те, що Китай багато хто розглядає як союзника Кремля, Україна намагалася не розлютити другу за величиною економіку світу протягом усієї війни з Москвою, і вона неодноразово зверталася до Пекіна з проханням приєднатися до дипломатичних зусиль Києва щодо миру.
Україна просуває свій план миру на серії міжнародних зустрічей високого рівня. Китай був присутній на одній із зустрічей у Джидді минулого року, але з тих пір утримується від участі.
Китай був основним пунктом призначення українського продовольчого експорту, який постачався за зерновим коридором за посередництва ООН, створеним після вторгнення Росії, але нині неіснуючим.
На його частку припадало близько 7,9 мільйона метричних тонн із загальних 30 мільйонів тонн, які транспортувалися цим маршрутом.
Відповідно до нового Чорноморського судноплавного коридору Києва, створеного в серпні минулого року, згідно з урядовими даними, близько 30% українського морського експорту, враховуючи продовольство, метали та руду, відправлялося до Китаю.
Китай має 14 компаній у чорному списку, за ним йдуть Сполучені Штати, Франція та Німеччина, які мають вісім, чотири та чотири відповідно.
Китай заявив 30 січня, що віцеміністр закордонних справ Китаю Сунь Вейдун зустрівся з послом України в Пекіні та обмінявся думками щодо питань, що становлять спільне занепокоєння, і що Сунь сказав, що країни повинні поважати та щиро ставитися одна до одної.
(Оригінал публікації – на сайті агенції Reuters)
