Ринок праці в 2023 році продовжує відновлюватися після падіння на початку повномасштабного вторгнення Росії. Водночас через мобілізацію та виїзд біженців за кордон Україна втратила, за деякими даними, близько третини працездатних людей. Експерти в галузі найму розповіли Радіо Свобода, яких фахівців не вистачає найбільше.
На сайті Work.ua наразі опубліковані понад 158 тисяч вакансій по Україні. Як підсумували в самій компанії в дослідженні за жовтень, традиційно найбільший попит зберігається на робітничі професії.
За жовтень найбільше нових вакансій – 20 018 – з’явилося в категорії «Робочі спеціальності, виробництво». До десятки лідерів також увійшли сфера обслуговування, сфера продажів, логістика, сфера гостинності та медицина й фармацевтика.
«В абсолютних цифрах на ринку спостерігається попит на «синіх комірців», але приростає й кількість пропозицій для «білих комірців». У жовтні зросла кількість вакансій у категоріях «Страхування» (+7%, 205), «Охорона, безпека», (+5%, 2 164), «Нерухомість» (+5%, 767), «Юриспруденція» (+4%, 1 245), «Фінанси, банк» (+3%, 4 300)», – йдеться в аналітиці.
Автори звіту також спостерігають «гострий кадровий голод» у медицині: роботодавцям найважче знайти ендоскопістів, ендокринологів і гастроентерологів. Як каже аналітикиня Work.ua Євгенія Кузенкова, за час повномасштабної війни також у 2,5 разів зріс попит на психологів.
Крім того, дефіцитними виявилися робітники вузького профілю: гірники, монтери колій, штампувальники.
Кузенкова вказує на сезонний чинник пошуку працівників:
«Навесні роботодавці частіше шукали садівників та дизайнерів інтерʼєрів. Ближче до літа зріс попит на будівельників, арматурників, монтажників. Напередодні нового навчального сезону активніше шукали педагогів. Восени, що вважається «високим сезоном» для бізнесу, ріс запит на маркетологів, піарників, офіс-менеджерів».
При цьому на цьому ж сайті наразі розмістили одне або більше резюме 3,7 мільйона пошукачів роботи.
Нацбанк у жовтневому звіті називає ситуацію на ринку праці складною, попри зростання попиту на працівників: «безробіття знижується повільно, зберігаються складнощі з пошуком кваліфікованих працівників».
Державний центр зайнятості має дані лише про тих пошукачів роботи, які офіційно стали на облік – на 1 жовтня статус безробітних мали близько 103,5 тисяч людей, при цьому офіційно зареєстрованих у Центрі вакансій – 53 204. Варто враховувати, що й не всі роботодавці розміщують вакансії на державній платформі.
Із цих 103,5 тисяч безробітних 72,2% (понад 74,5 тисячі) становлять жінки. Для постановки на облік чоловіки мають надавати військово-облікові документи. Відповідно, ті, хто уникає ставати на військовий облік, також офіційно не реєструватимуться як безробітні. Тож можна припустити, кажуть експерти, що державні дані, традиційно більш консервативні, ще менше відображають реальний рівень безробіття, ніж до вторгнення.
Втім, і офіційні дані показують зріст кількості вакансій, порівняно з минулим роком: 53,2 тисячі на 1 жовтня 2023 року, порівняно з 29,3 тисячами 1 жовтня 2022-го.
Працівників натомість більше не стає.
Запити роботодавців «закриваються з труднощами»
За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, на жовтень 2023 року понад 6,2 мільйона українців є біженцями за межами власної країни. Переважно це жінки та діти, тож важко визначити, який відсоток із них – колишні працівники в Україні. Державна служба статистики не оновлювала дані щодо працездатного населення в Україні після початку повномасштабного вторгнення.
У липні 2022 року тодішній міністр оборони Олексій Резніков повідомляв, що до Збройних сил мобілізували до 700 тисяч людей, ще до 250 тисяч – до Державної прикордонної служби, Нацгвардії та Нацполіції. З того часу офіційних даних про кількість мобілізованих не публікували.
Втім, за оцінками Конфедерації роботодавців України на травень 2023 року, трудовий потенціал скоротився на близько 30% через виїзд за кордон та мобілізацію.
«Чисельність працездатного населення становить близько 11,9 мільйона проти 17,4 мільйона в 2021 році. З них працюють 9,28 мільйона людей (78% від наявного трудового потенціалу)», – заявили в організації.
При цьому попит на робочі руки поступово зростає після стрімкого падіння в 2022 році. Ті ж цифри ДЦЗ на 1 жовтня 2022 року свідчили про лише 29 354 тисяч вакансій. Дані work.ua показували стрімке падіння кількості вакансій фактично до нуля в березні 2022 року і поступове зростання відтоді.
Якщо говорити про галузі, то проблеми є у всіх
Тенденцію до зростання показує й інший майданчик для пошуку роботи.
«Від роботодавців йде більше запитів. Проте здебільшого вони закриваються з труднощами. Дефіцит зараз є по всіх спеціалістах: від продавців до трактористів, від менеджерів з кредитування у b2b-напрямі до інженерів-енергетиків та кухарів», – каже керівник відділу аналітики в robota.ua Іван Ромашов.
У компанії називають п’ять галузей із найбільшим запитом на працівників:
- аграрна промисловість,
- банківська справа,
- рітейл,
- сфера гостинності (готелі, ресторани, кафе),
- телекомунікації.
Також дані сайту показують зріст потреби у водіях, робітниках, виробництв, бухгалтерах, кухарях і продавцях-консультантах.
«Якщо говорити про галузі, то проблеми є у всіх. Найбільші проблеми із такими спеціальностями, як трактористи, інженери, вантажники, охоронці. Бізнес відновлюється, а робочих рук не вистачає», – додає Ромашов.
На початку повномасштабної війни люди масово втрачали роботу, а кількість вакансій скоротилася в 10 разів, каже Кузенкова з Work.ua. У березні 2022 року конкуренція за робочі місця зросла в 7,5 разів, але на початку 2023 року показник наблизився до довоєнного рівня.
«Мільйони українців служать у лавах ЗСУ або ж змушені були виїхати за кордон. Натомість кількість пропозицій роботи практично така ж, як і була до війни. Тож роботодавці відчувають кадровий голод», – каже вона.
«Попит на працівників росте, зарплати – ні»
Ринок праці в тих регіонах України, де не тривають активні бойові дії, вийшов на довоєнний рівень, якщо не за якістю, то за кількістю вакансій, каже експерт із працевлаштування Валентина Бардадим. Втім, зарплати ростуть не так швидко:
«По заробітних платах, на жаль, не можна сказати, що вони в нас збільшуються. Деякі вакансії, які зараз публікуються, тримаються заробітних плат на рівні минулого року», – зазначає вона.
За даними Держстату за 2 квартал 2023 року (останні наявні), усереднена зарплата по всіх галузях в Україні становила 17 176 гривень. Дані work.ua свідчать про середню зарплату в 18 тисяч гривень у жовтні, що на 3% вище за вересневі цифри. У жовтні «Економічна правда» підрахувала, що ціни на споживчий кошик протягом останніх двох років зросли в 1,3 раза.
Якщо дивитися на дані ДЦЗ та сайтів для найму, складається враження, що дефіциту працівників немає – навпаки, пошукачам бракує роботи. Водночас складнощі виникають із пошуком вузьких спеціалістів, багато з яких виїхали за кордон, наголошує Барбадим.
З її досвіду найму, відгуків на вакансію може бути багато, але мало відповідних. В тому числі – через те, що багато людей хочуть працювати з-за кордону, на що роботодавці не завжди готові. За її словами, побажання щодо дистанційної роботи висловлюють до 80% претендентів на деякі посади в її компанії.
Частина фахівців продовжила працювати в українських компаніях дистанційно після виїзду за кордон, пояснює Бардадим. Втім, згодом роботодавці почали вимагати від працівників проводити хоча б частину свого графіку в офісах.
«Якщо ми не говоримо про робочі спеціальності – популярні рітейл, сферу обслуговування, продажі й закупівлю, роздрібну торгівлю, логістику – а якісь інші, топ-позиції або вузько кваліфіковані, то зараз складно знайти людину. А якщо ти її знаходиш, то вона, на жаль, перебуває зараз за кордоном. Це ускладнює у деяких випадках діалог, якщо по позиції зазначено, що ця людина має працювати обов’язково деякий час в офісі», – каже експертка.
Водночас країни, які приймали в себе біженців з України, схоже, планують залучати їх до роботи. Наприклад, уряд Швейцарії, який нещодавно продовжив статус захисту для українців, заявив при цьому, що до кінця наступного року 40% працездатних людей із цим статусом повинні працювати.
Крім того, за словами фахівчині, біженцям може бути складно поєднувати дистанційну роботу з облаштуванням на новому місці, наприклад, вивченням мови чи оформленням документів.
«Якщо там ще є різниця в часі, то це ще більше ускладнює ефективність праці, і люди звільняються. Вони звільняються або з цієї причини, або з ініціативи роботодавця, а знайти заміну дуже тяжко. Це дуже круто, коли компанії готують кадровий резерв і є люди, які є теж носіями тих чи інших знань, вони можуть підхопити роботу… Але в нас компанії до цього ставляться не завжди правильно, не готують кадрові резерви», – розповіла Барбадим.
Навіть якщо бізнес не зупиняється через брак людей, йому доводиться витрачати більше часу на підготовку нових працівників, що впливає на ефективність роботи. Крім того, еміграція і війна змінили демографію – тепер роботу часто шукають люди, старші за 45 років, яких традиційно наймають неохоче, каже експертка.
У Work.ua наводять дані, за якими на пропозиції віддаленої роботи роботодавці отримують у п’ять разів більше відгуків, ніж на офлайн-посади.
«Особливо висока конкуренція в IT-секторі. Тут на вакансію верстальника, Front-end Developer, вебдизайнера, тестувальника претендують понад 150 шукачів на вакансію», – зазначає Кузенкова.
Більше вакансій для жінок і в галузі безпеки
Барбадим припускає, що складнощі з пошуком працівників триватимуть ще близько п’яти років – поки молодь, яка зараз навчається в школах, не випуститься з українських вишів: «Бо вся молодь, яка в цьому році мала б, наприклад, вже працювати як молоді спеціалісти в нас в бізнесі після навчання в українських університетах, зараз за кордоном». Втім, не можна виключати, що й ті студенти, які матимуть можливість навчатися за кордоном, нею скористаються.
У robota.ua також констатують, що потреба в кваліфікованих працівниках зростає, тоді як кандидатів стає менше. Водночас, на думку Ромашова, пік відтоку працівників вже минув.
«Прогнозуємо невеликий приплив вимушених переселенців із Європи (до 100 000 у рамках 2024 року). Зростання зарплатні буде на рівні +6%-10% на рік. Дефіцит кадрів зберігатиметься», – припускає аналітик.
Кузенкова з Work.ua наводить дані Нацбанку, який очікує, що за підсумками 2023 року кількість українців, які виїхали, буде більшою, ніж рік тому, тож на масове повернення людей цієї зими очікувати не варто.
Трактористи, механізатори – це все були чоловіки, зараз адаптують це й до жінок
Дефіцит у працівниках через еміграцію та мобілізацію змусить працедавців адаптуватися, вважає Барбадим. Вона припускає, що частину вакансій закриють ветерани, але також варто чекати подальшого відходу від поділу професій на традиційно жіночі й чоловічі.
«Зараз є багато класних кейсів, коли компанії запрошують на роботу жінок. Наприклад, там трактористи, механізатори – це все були чоловіки, зараз адаптують це й до жінок. Навчають жінок, запрошують жінок, адаптують робочі місця», – наводить приклад експертка.
Говорячи про можливість появи в Україні трудових мігрантів, Барбадим не виключає, що це можливо, коли йдеться про будівельні роботи. Але вона також пов’язує приток кваліфікованих спеціалістів із іноземними інвестиціями після завершення війни:
«Є регіони, де менше бойових дій, але все рівно ми перебуваємо в воєнному стані, і це в будь-яку секунду може змінитися. Є ризик втрати і бізнесу, і робочих міст, і коштів. Але, якщо ми будемо говорити про майбутнє, коли Україна переможе, я впевнена, що буде багато вливатися в інвестиції, і з цими інвестиціями будуть або повертатися наші спеціалісти, або будуть приїжджати люди для того, щоб будувати, відновлювати. Україна може бути класним світовим стартапом».
З іншого боку, за спостереженнями експертки, війна посилила попит працедавців на вакансії, пов’язані з безпекою: «Це стосується і IT-безпеки, і інформаційної, і фінансово-економічної, кібербезпеки. Таких спеціалістів у кожному бізнесі не так багато, їх потрібно вишуковувати».
З’явилося й поняття військового рекрутингу: Work.ua, наприклад, почало розміщувати вакансії для військових, зокрема, для бригади «Азов».
Крім того, багато спеціальностей в принципі з’явилися через війну.
«Починаючи від спеціалістів з управління дронами, закінчуючи спеціалістами з ремонту тих самих дронів. Тобто те, що пов’язано із військовою темою – там все нове. Раніше в Україні таких вакансій не було», – констатує Барбадим.
На початку листопада Нацбанк припустив, що безробіття в Україні буде продовжувати знижуватися, але залишиться вищим, ніж до повномасштабної агресії Росії. До кінця 2023 року, за прогнозом, воно має скоротитися до близько 19%, наступного – до 16,5%.
Відновлення ринку праці будуть стримувати «структурні диспропорції», які посилилися через міграцію та нерівномірне між галузями та регіонами відновлення.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала ще 27 449 жертв серед цивільного населення в Україні: окрім загиблих ще 17 748 поранених. Лише з початку вересня внаслідок російської агресії проти України в ООН зафіксували 554 жертви серед цивільних українських громадян.
