Як відбудовується Херсонщина і хто за це відповідає? Скільки будинків вже відремонтовані і яка кількість потребує повного відновлення? Чи повертаються люди до сіл, в яких проводять відбудову, і чи готові вони до зими? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На правобережній Херсонщині за програмою «Пліч-о-пліч» відремонтували майже 700 будинків, зруйнованих російськими обстрілами, повідомив 23 жовтня заступник начальника Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Бутрій. За його словами, відбудова здійснюється у 26 населених пунктах регіону. Крім того, у зруйнованих селах відновлюють електропостачання, прибирають сміття після підтоплення, проводять розмінування і намагаються забезпечити водою місцеве населення.
- Раніше, 21 жовтня, Херсонська ОВА повідомляла, що у селі Давидів Брід Новоолександрівської громади повністю відновили дев’ять зруйнованих житлових будинків, ще у двох тривають роботи із заміни покрівлі, вікон, дверей і ремонт фасадів.
- У селах Чкалове та Правдине також щодня працюють фахівці з відбудови. Шефство над цими населеними пунктами взяла Полтавщина. Будівельники вже відремонтували 72 оселі, в яких проживають 150 людей. Бригади фахівців міняють вікна, двері, лагодять дахи та обшивають стіни, деякі будинки зводять наново. Темп відбудови у населених пунктах не зменшують, зазначили в ОВА.
- У селі Благодатівка Калинівської громади Херсонщини зруйновані 93 будинки, а також фельдшерсько-акушерський пункт. Відновлювати село зараз допомагають волонтери з Волині. На це виділили загалом близько п’яти мільйонів гривень.
«Молоді повертаються»
Одна з програм, в межах якої відновлюють населені пункти на Херсонщині, називається «Пліч-о-пліч», про роботу якої «Новини Приазовʼя» докладно розповідали раніше. Це всеукраїнський пілотний проєкт. Відбудову здійснюють 15 областей України на рівні громада – громаді або регіон – регіону. Фінансування цього процесу забезпечується за рахунок обласних і місцевих бюджетів.
«Новини Приазовʼя» відвідали Високопілля, де також відновлюють зруйновані будинки. Представниця волонтерського штабу від Херсонської обласної військової адміністрації, жителька Високопілля Альона Дробоха розповіла, що до селища повернулися близько двох тисяч сімей.
«Багато людей повертаються. Купляють або орендують будинки. Повертаються більш молоді, оскільки можуть відбудувати щось. Нам давали й дають будівельні матеріали. Я теж повернулася. Це моя домівка. Як кажуть, де б добре не було, а вдома все одно краще», – поділилась жінка.
«Три черги відбудови»
Начальник Високопільської сільської військової адміністрації Костянтин Стародумов розповів, що люди почали активно повертатися, коли побачили процес відбудови. Адже у селищі внаслідок російських обстрілів повністю зруйновані були 25% будинків, а пошкоджені майже всі.
Основний пріоритет в нас – приватні, багатоквартирні будинки, тобто помешкання людей
«У довоєнні часи це було майже 12 тисяч на громаду, зараз вже ми маємо 6 тисяч людей, які повернулися, які перебувають саме в громаді. Наразі основний пріоритет в нас – приватні, багатоквартирні будинки, тобто саме помешкання людей. По програмах заплановано – перша черга – це ремонт пошкоджених будинків – вікна, двері. На весну вже буде відбудова повністю тих, що зруйновані вщент. І вже 2 і 3 черга це буде соціальна інфраструктура, в третій черзі вже будуть дороги. Єдиний проєкт по соціальній інфраструктурі, який зараз робиться по програмі «Пліч-о-пліч» – це школа в населеному пункті Іванівка», – сказав він.
Що стримує відновлення?
Будинки у селі продовжують розміновувати. Це дещо стримує процес відбудови. Ще один фактор, який впливає на цей процес, – відсутність у місцевих жителів документів на нерухомість, каже посадовець.
«Зараз уже повернулися БТІ, приватні організації, які надають такі послуги, щоб люди вже могли організувати цю роботу. Проблема в тому, що в них не було цих документів. І навіть зараз, коли їх переробляють, змінюються адреси, нумерація будинків. Наявний приклад – село Ольгине, де на 140 домоволодінь у 8 лише були документи. Зараз вже майже 86% людей мають документи», – розповів він.
За словами Стародумова, відсутність документів на житло гальмує отримання населенням грошей на відбудову.
Як готуються до зими?
Частина місцевих жителів поки що не повертається до селища, оскільки там недостатньо робочих місць і немає закладів освіти, додав начальник адміністрації.
«В нас був нюанс до війни, громада була в такому регіоні, була загроза підтоплення, всі адмінбудівлі майже були без укриттів. Зараз ми не зможемо почати навчальний процес, якщо в школі не буде укриття. Тому зараз ведеться робота, щоб всі заклади були вже організовані з укриттями. А стосовно робочих місць ведеться робота з Центрами зайнятості. Вони зараз надають дуже багато нових програм саме по залученню і по виплатах людям, щоб залучали населення і на суспільно-корисні роботи», – розповів він.
Також у людей є страх стосовно осінньо-зимового періоду, але місцева влада до нього активно готується, запевнив Стародумов.
За його словами, минулого року людям надавалися і дрова, і буржуйки. Цей процес продовжувався і навесні, і влітку. Зараз у громаді роблять резерви твердого палива та газу в балонах. Це допомагають робити також благодійні організації, які також проводять заходи з захисту обʼєктів інфраструктури від пошкоджень через обстріли.
Один із місцевих жителів Анатолій Бойко розповів, що повернувся та живе у Високопіллі з травня цього року. Він жаліється, що з оформленням документів для відбудови житла виникає багато проблем: «Показав документ в реєстраторі чи як його, немає архітектора, немає кому підписати. Не знаю, чого такі проблеми, що не можна питання вирішити, тепер чекаємо. Немає документів, немає діл», – каже чоловік.
«Люди задоволені»
Програма з відбудови триває також у селі Бобровий Кут Калинівської громади Херсонщини. Староста села Любов Кравець розповіла нам, що повністю вдалося відремонтувати вже 30 будинків.
«Загалом у селі Бобровий Кут було до війни 192 будинки, із них 152 заселених. Повністю зруйнованих у нас 9, пошкоджені легкого і середнього ступеня – десь більше сотні будинків. На сьогодні у нас заселених будинків – 104, там проживають люди. Програма «Пліч-о-пліч» охопила 8 будинків, які повністю зруйновані, від одного відмовилися, люди не збираються повертатися. І охопило 80 будинків, які середнього і легкого ступеня пошкодження. Повністю відремонтовано 30 будинків – під ключ, в 39 перекриті дахи, але потрібні фасадні роботи. Тобто 69 будинків сьогодні в роботі», – каже вона.
За словами старости, відбудову села здійснює Дніпропетровська область. До кінця листопада планується ще повністю відновити 11 будинків. Але є ще 5 обʼєктів соцсфери, які також будуть відбудовувати за програмою «Пліч-о-пліч».
«Це старостат, тобто адмінбудівля, Центр надання соціальних послуг, дитячий майданчик, оновлення пам’ятника загиблим односельцям і майданчик для дітей шкільного віку. В нас зараз працює 10 бригад – понад 67 осіб. У людей немає претензій по тих чи інших роботах. До людей прислуховуються, запитують якого кольору робити фасад, є з чого вибрати», – розповіла Кравець.
Проблем із документами у жителів цього села немає, відбудові дещо заважають лише погодні умови, додала вона.
«Переселяються з інших сіл»
Також відбудова ведеться у Білозерській громаді. Староста сіл Правдине, Таврійське і Нова Зоря Любов Шевченко розповіла «Новинам Приазов’я», що у цих населених пунктах у межах програми «Пліч-о-пліч» проводять ремонтні роботи у будинках, які зазнали легких або часткових пошкоджень.
«Станом на 9 листопада 2022 року в нас залишалося і проживало 189 осіб, на сьогодні – понад 600 осіб, це наші і ще до 100 осіб, які переселяються з інших сіл, якщо там складна ситуація», – розповіла вона.
Повної відбудови потребують 44 будинки у Правдиному, 60 – у Таврійському і 31 – у Новій Зорі, каже староста.
«На відбудову сьогодні запропоновано і видачу сертифікатів. Тобто компенсація за будинок, який зруйнувався, можна отримати ці кошти, але тоді, коли вже буде виведено Херсон і Херсонську область з зони бойових дій. От тільки тоді запрацює програма з відшкодування. Тоді вже можна буде купити десь будиночок, квартиру в іншому місті, якщо це той, хто не хоче його ремонтувати, свій зруйнований», – пояснила Шевченко.
«Вдалий пілотний проєкт»
Керівник пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів, що загалом за програмою «Пліч-о-пліч» відремонтовані 706 будинків у 26 населених пунктах і ще ремонтуються майже 400.
«В принципі, всі населені пункти, які не входять в цю 10-кілометрову «червону» зону, всі беруть участь у цій програмі «Пліч-о-пліч». Перша черга розпочалася з 26 населених пунктів, це був як пілотний проєкт. Влада побачила, що це гарно працює», – зазначив він.
До другої черги програми потраплять ще 76 населених пунктів, каже речник. Вони всі розташовані в безпечній зоні.
Перш за все беруть те, що можна доволі швидко відновити, – це дахи поруйновані, вікна
«В цих населених пунктах ще 3,5 тисячі будинків та об’єктів цивільної інфраструктури, які будуть відбудовуватися. І цим також будуть займатися ці 15 областей, регіонів України, які допомагають під патронатом президента України. Перш за все беруть те, що можна доволі швидко відновити, – це дахи поруйновані, вікна. Звичайно, коли будинок весь поруйнований, то набагато важче і швидко його не зробиш. Це в другу чергу будуть робити», – розповів посадовець.
Також у межах програми «Пліч-о-пліч» будуть відбудовувати об’єкти цивільної інфраструктури – будинки сільрад, школи, садочки, медичні заклади та будинки культури, додав Толоконніков.
- Україна потребує понад 400 мільярдів доларів на відбудову після руйнувань, які спричинила війна, розв’язана Росією, повідомив в травні цього року президент України Володимир Зеленський.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року по 24 вересня 2023 року ООН зафіксувала ще 27 449 жертв серед цивільного населення в Україні: окрім загиблих ще 17 748 поранених. Лише з початку вересня внаслідок російської агресії проти України в ООН зафіксували 554 жертви серед цивільних українських громадян.
